(no subject)

Friday, March 14th, 2014 08:39 am
svitlyk: (Default)
Если душа родилась крылатой -
Что ей хоромы и что ей хаты!
Что Чингисхан ей - и что - Орда!
Два на миру у меня врага,
Два близнеца, неразрывно-слитых:
Голод голодных - и сытость сытых!

Марина Цветаева
1918

(no subject)

Monday, January 27th, 2014 12:23 pm
svitlyk: (Default)
всі межі перейдено всі перемир’я припинено
всі мертві залишаться мертвими – правила змінено
на кожному метрі моєї країни промерзлої
горять береги і снайпери ціляться в спини

це той Рубікон коли вже нема посередині
коли неможливо назад чи ні з ким – зависока ціна
бо є «до кінця» і віра що все не даремно
бо небо палає як свічка по тих хто сконав

пронизує наскрізь жорстокість жертовність і витримка
незламність людей в кого мужність сильніша за страх
країна поранена в серце – і жодного винного
країна на кожному метрі страждає від ран

блаженні хто вірить блаженні хто «душу і тіло»
народного гніву так просто уже не спинить
ви ж бачили – там голуби полетіли
а їх ледь не вбили на злеті у ту ж саму мить (26-27.01.2014р.)

tm_rajdo

(no subject)

Saturday, December 14th, 2013 09:28 am
svitlyk: (Default)

ГІПНОЗ

Грицько Чубай

Ви не бачите цієї тюрми

Ви не чуєте цієї мови

Ви бачите лише цю дорогу

Ви чуєте лише мій голос

А тепер розслабте своє тіло

Ви засинаєте

Вам сняться чудові сновидіння

Про гастроном і про єдину дорогу

І Ви спите

Спите...

Спите...

Спите...

1968

(no subject)

Wednesday, June 19th, 2013 02:17 pm
svitlyk: (Default)

Сива на колір сило,
Сива на позір сило,
Повзаєш попід камінь,
Летом сєгнеш трави…
Я тебе чую, сило,
Довго-с мене водила,
Поки зійшла до плеса
І зачєрла води..

Сило моя чєрлена,
Була би ти студена -
Я би собі сиділа
Ціхо, тако єк всі…
Озму і вкушу сливку,
Буду вери щіслива?
Хто того годен знати?
Певно, лиш сливка й ти

Сила на камінь всадит,
Єк на коліна д’мамі,
Озме й приспит так тихо,
Ніби я й гет мала..
Я буду снити гори,

Там, де душя говорит,

Сила димком закурит
І си підойме в ніч

© Іванна Стеф'юк


...

Thursday, June 24th, 2010 07:07 pm
svitlyk: (Default)
Pina Colada

Ти ніколи не станеш солодким, як Pina Colada.
Ти - гіркий і пекучий, похмілля від тебе смертельне.
І найлегший твій доторк - удар, і ніхто не зарадить.
Ти - такий, який є, як примарна оаза в пустелі.

Алкоголь твого серця безжальний, неначе отрута.
Не складаєш сонети, не станеш співати балади.
Убиваєш повільно... і солодко - жертва закута.
Ти мені не належиш - мене ти ніколи не зрадиш.

І торкаєшся нервів, здригається світ мій від болю,
Зазираєш у темряву світлом пекельного жару,
Залишаєш синці на душі, заживляєш поволі
Переорану кимось весну приворотним відваром.

Ти ніколи не станеш солодким, як Pina Colada,
я ніколи не стану покірна, отруєна навіть тобою.
Тільки так, у полоні твоєї гіркої принади
Я сп'янію. Помру і воскресну... І, може, загоюсь.
© [livejournal.com profile] yusmal 

(no subject)

Monday, August 10th, 2009 09:36 pm
svitlyk: (Default)
* * *
Давно не сплетала мысли.. Из слов не вила узоры..
В душистой кофейной гуще давно не встречала рун...
Почти-что сентябрський вечер вонзает в Пегаса шпоры
И гонит его галопом по дрожи гитарных струн...

Давно не писала сказки... Из брызг не плела браслеты...
Почти разучилась штопать кометами млечный путь...
Пегас расправляет крылья... На блюдце лежат галеты...
И в мой итальянский кофе стекает дождинок ртуть...
© [personal profile] sunny_lioness 

.

(no subject)

Tuesday, May 19th, 2009 08:25 pm
svitlyk: (пачка)
Хитавиця.. Сонце вихилясами,
І долівка ніг не визнає...
Гупотить у скроні тулумбасами
Невловиме прагнення моє.

Штилем снять вітрила пошматовані,
Просить бурі мужності стерно...
Судові журнали заримовані.
І скарби заховані на дно.
© [livejournal.com profile] smijana 

.

Не та

Thursday, February 12th, 2009 12:11 am
svitlyk: (пачка)

Тіні таємних читалень
Шурхіт... гортаю Бодлера
Добре розвідана Terra
Старий і солодкий Таллін

Юнак у сутані щось пише пером
І я знаю
У нього на аркушах слово, як хміль
Проростає

Не та я...

Не та, задля кого ламає він пера
У пошуках правди
Пірнає в чорнильні озера...

Вже випито Таллін,
За талію хтось пригортає
А я все шепочу
Не та я, не та я,
Не та я...
 
[livejournal.com profile] alya_alka 

.

(no subject)

Wednesday, December 10th, 2008 01:25 pm
svitlyk: (пачка)
Сивий дим молоком
Забиває вуста,
Стелить манну на душу
Так тонко, так гірко...
Поміж пальців-гілок
Білопінна фата -
Я вростаю у зиму,
Я зірвана зірка...
Чи ти бачив колись,
Як займається сніг
Й замість попелу
Ангельське щось заіскриться?..
Краплі глоду жаринками
Впали до ніг,
І відлунням під серцем
Спинились...
Теплиться...

Там народиться сонце...


© Svitlyk


.


Осінь

Wednesday, November 19th, 2008 12:24 pm
svitlyk: (пачка)
Спадає листя, падає з-за хмар,
Немов з небесного рясного саду,
Воно спадає, сповнене досади.
І з темряви, з ночей із зорепаду
Розприскує земля останній жар
І нам опасти вже своя чергА,
На себе глянь - ти губишся в ваганні,
Та є Господь, що на дбайливій длані
Все впале милосердно зберіга.

.
Райнер Марія Рільке
в перекладі В.Стуса

(no subject)

Wednesday, September 24th, 2008 01:17 pm
svitlyk: (Default)
Мене немає. Тільки осінь,
Що сипле листя в мої сни.
Порожнє тіло вітру просить
І забуття. Хоч до весни, 



Хоча б до першого цвітіння
Не бути, зникнути, втекти,
Маленьким змученим насінням
У землю зречено лягти,
Зрадіти в час, коли накаже
Розумне сонячне тепло.
На пам'ять вузлики зав'яжуть
Прожиті дні за сонним склом... 



Мене немає. Світлотінню
В саду безлистому стаю.
Творю мелодію осінню
І вітру тіло віддаю.


© [livejournal.com profile] smijana 
.
svitlyk: (пуанти)
Дивно, як іноді те, що кипить в душі і не хоче ніяк набути якоїсь цілком осяжної форми, знаходить відлуння десь в іншому куточку простору і часу...

.


Погляди скріняться,погляди скріняться,
скинь посилання,будь ласка, на дотики,
небо вдягнуло червоні колготки,це,
певно,впливає твоє випромінення,

дивишся косо - пропущені виклики,
скинь посилання,будь ласка,на дотики,
висохли хмари десь вище,ніж високо,
небо кидає на землю недопалки,

скинь посилання,будь ласка,на дотики,
як досягнути до зони досяжності?
кожен наступний шукає недоліки,
сонце сідає о пів на десяту...

десь перенесено дату побачення,
місто живе за окремою схемою,
ходять дівчата із пресом накачаним,
фірмова посмішка,стоптані кеди...

чуєш,а в мене ж всі вікна незасклені,
чуєш-не чуєш?блокований сервер...
скинь посилання,будь ласка,на запахи,
скинь посилання,будь ласка,на себе...


© [livejournal.com profile] klasklasklas

.

July 2014

S M T W T F S
   12345
6 789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  

Syndicate

RSS Atom

Expand Cut Tags

No cut tags